<< Главная страница

ТОБI, КОТРИЙ МЕШКАЄ В ЗЕМЛI, ЩО ЗВЕТЬСЯ ПОЛЬСЬКА, ВСЯКОГО ВIКУ, СТАНУ I ВЛАДИ НАРОДУ РУСЬКОМУ, ЛИТОВСЬКОМУ I ЛЯДСЬКОМУ, ЩО В РОЗДIЛЕНИХ СЕКТАХ ТА ВIРАХ УСIЛЯКИХ ПЕРЕБУВАЄ, ХАЙ ДОСЯГНЕ ДО СЛУХУ ОЦЕЙ ГОЛОС



Категории Ibah Вишенський ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Звiщаю вам, що земля, по якiй ходите вашими ногами, i в нiй ви у життя, народившись, пущенi i нинi живете, плаче, стогне i волає на вас перед господом богом, просячи сотворителя, щоб послав смертного серпа погибельноï кари, як це було в давнину на содомлян, i всесвiтнього потопу, котрий мiг би вас вигубити й викоренити, щоб не оскверняли бiльше ïï антихристовим безбожним невiр'ям i поганським нечистим i несправедливим життям, волiючи лiпше порожньо в чистотi стояти, анiж через вашу безбожнiсть спустошеною вiд хвали всесильного бога, сотворителя i творця небес i землi, бути. Де-бо нинi в Лядськiй землi вiра, де надiя, де любов, де правда i справедливiсть суду, де покора, де євангельськi заповiдi, де апостольська проповiдь, де закони святих, де збереження заповiдей, де непорочне священство, де хрестоносне життя iноче, де просте благоговiйне i благочестиве християнство? Чи не перетворилося все в бiльше за всiх народiв нечистих нечистiше життя та безвiр'я? I як дерзаєте безсоромно називати себе християнським iменем, коли сили того iменi не бережете i не хочете вчитися на дiлi осягнути й зберегти суть того iменi? О, окаянна утробо, котра таких синiв породила на вiчну погибель i випустила на знаду цього звабного свiту! Тепер-бо в Лядськiй землi всi священики, як у давнину колись Елзавелинi (а не бога небесного) жерцi55, офiрують черевом, а не духом. Пани починилися над своïми пiдлеглими пiдданцями вищими вiд бога i вiд творця, який пошанував усiх однаково, давши свiй образ, через суд безбожний вознеслися i у своïх антихристового закону правах оцiнили вищою цiною безсловесних iстот над люд божий, вiдданий ïм дочасно пiд владу. Замiсть євангельськоï проповiдi, апостольськоï науки, закону святих, установлення цноти й доброчесностi християнського сумлiння тепер мають владу у i дворах Христа-бога поганськi учителi, Арiстотелi та, Платони, й iншi подiбнi ïм машкарники й комедiйники. Замiсть смирення, простоти й убогостi панують гордiсть, хитрiсть, махлярство i лиходiйство. Замiсть суду й правди панують брехня, кривда, облуднiсть, суперечки, наклепи, лицемiрство, облеснiсть, насильство антихристове. Замiсть вiри, й надiï, i любовi панують безвiр'я, вiдчай, ненависть, заздрiсть i мерзота. А замiсть доброчесного життя конечна розпуста, плюгавство й нечистота гидка панує. Покайтесь отож, усi жителi тiєï землi! Покайтеся, щоб нагло вiд скорого божого гнiву не загинули подвiйною смертю: i вiчною, й дочасною. Коли ж того не хочете, тодi я кажу до вас, стада православного, християнського роду: якщо будете готовi вiдлучитися вiд того погибельного антихристового й содомського роду, то ви воiстину є новий Iзраïль, а не з поганцями погани. Де ж бо в поганих такий нечистий плiд, як оце бачимо нинi в Лядськiй землi? Стокрот чеснiшi перед богом у судi при сякiй-такiй правдi нехрещенi в iм'я отця, i сина, i святого духа турки, звабленi вiд диявольського слуги та неправедного пророка Махомета, анiж хрещенi ляхи, котрi євангельську науку супротивно борють, своïм лихим життям та гордiстю антихристового духа топчуть, пожерши ïï. Отож, вiдаючи про те, ви, православнi християни, не печальтесь! Господь-бо з нами, i я повсякчас з вами. Майте вiру й надiю в живого бога — мiцну й нерушну! На ланiв же ваших руського роду, на синiв людських, не надiйтеся! У них-бо немає спасiння! Всi-бо вони вiд живого бога та вiри в нього вiдступилися, а прихилилися до зваби єретицькоï, до любовi марнославного духа, життєлюбства i лиходiйства. Ïх же не вподобає господь, як сказано: Коли захитається вiн, то душа моя його не вподобає56. Отож хай вiдступить од неправди всякий, хто називає iм'я господнє! Будьте повсякчас готовi на прийняття Iсуса, котрий нинi у вашiй землi не має де голови прихилити. Духи-бо нечистiï пiднебеснi скрiзь по єствах так званих християн гнiздяться й царюють: звабили, перемудрували i од бога вiдкрали з лiвоï руки i з правоï єресi людське єство i за собою потягли. Оскiльки тепер немає анiтрохи хвали боговi з Лядськоï землi, то християнство до решти зникне i загине. Всi-бо женуться за теперiшнiм вiком, щоб його благами задовольнитися й насититися. Вже й пам'ять ту знищили, щоб мислити й шукати в цьому життi майбутньоï вiчноï насолоди, i нечутливi стали до такого життя, нiби камiнь. Але де помiж вас перебуває справжнiй священик, доброчесний iнок i мирського життя православний християнин, який живить своє життя вiд працi своєï, побожно живучи, а не вiд поганського лиходiйства, i прагне, жадає бачити правду? Дасть вам бог за бажанням вашим! Не печальтесь, але потерпiте трохи. Прийде той, що має прийти, i не забариться! Хай проклятi будуть владики, архiмандрити й iгумени, котрi монастирi привели в запустiння i починили собi iз святих мiсць фiльварки, а самi зi слугами та приятелями у них перебувають тiльки тiлесно i по-скотському; на святих мiсцях лежачи, грошi збирають, iз тих прибуткiв, що поданi для Христових богомольцiв, дiвкам своïм вiна готують, синiв одягають, жiнок прикрашають, слуг множать, барвистi одежi справляють, приятелiв збагачують, карети купують, заводять ситих i стрiйно одягнених вiзникiв,- заживають розкiш поганську! А в монастирi не побачиш молитовних рiк та потокiв, якi безнастанно течуть до небесного кола вiд iночого чину за церковним законом, i замiсть всеношноï, пiснi та молитви й духовного торжества пси виють, гавкають i радiють. Де нинi можеш побачити й почути в Лядськiй землi в церквi правило за уставом святих, тобто вечiрню, повечiрницю, опiвночницю, завтредню, першу годину, третю годину, шосту годину, дев'яту годину (тут визначено години церковноï служби на всеношну), денне i нiчне книжне повчання закону? Чи не перетворилось усе в поганське безвiр'я, а слiд християнського життя зник i загинув? Безбожнi владики, замiсть правила i книжного читання, замiсть денного й нiчного поучения в господнi закони, вправляються (i погубляють цiлий свiй вiк) над статутами й у брехнi, а замiсть богослов'я й дотримання справжнього життя навчаються зваб, хитростi людськоï, неправди, лихослiв'я i судового диявольського суєслiв'я та догодження. О земле запустiла й заросла терням безвiр'я та безбожностi! О образ божий, за його подобою створений, як погребаєш себе вiд слави нетлiнного та вiчного життя небесного в цьому життi швидкоплинному! О чоловiче окаянний, як, честi своєï позбувшись, волiв ти приєднатись I пристосуватись до незмисленностi безсловесного скоту? О так званий християнине, як ти осмородив таким свiтолюбством помазання хрещення в божество божеством духу! О сину вiри в небесного бога, як ти мiг перейменуватися через плоди дiл своïх диявольським сином! О царське свячення, язику святий, людей оновлення, як перетворився ти в поганське та єретичне безвiр'я! До тебе, земле Лядська, з плачем голосом Iсаïним мовлю: Як стало розпусницею вiрне мiсто: було повне воно правосуддя, справедливiсть у нiм пробувала, тепер же — розбiйники! Срiбло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене57. Який є образ лядського священства? Священики-бо твоï змiшують iстинне слово i боже з неправдою, з пiдхлiбством, уласкавленням, лицемiр'ям, улесливiстю i пригодженням людинi, розпускаючи вино iстини водою лицемiрства й улесливостi, з улагодженням слуху, а не з бодiнням та вбиванням грiха котрий криється в серцi, через викриття iстиною. Князi твоï божому закону не покоряються, обiтницi даючи татям [тать = злодiй], люблячи мзду, гонячись за хабарями. сиротам не сприяючи i на суд удовиць не зважаючи! Чи не про таке говорить владика господь Саваоф: О горе сильним i начальним у Лядськiй землi! Не припиниться-бо ярiсть моя на супротивнiсть ïхню i суд на лукавства ïхнi! Я спротив свiй над ними учиню, i наведу руку мою на них, i розпалю бiдами та випробуванням у чистоту. А тих, хто покаятися не хоче i вiд тих лихих звичаïв вiдiйти, я до решти погублю i пам'ять iменi ïхнього навiки знищу i вiднiму всiх беззаконних вiд тебе, i всiх гордих смирю. I буде ïхня мiць, як згрiбна солома, i дiла ïхнi, як вогненнi iскри. I спаляться беззаконники та грiшники вкупi, i не пригаситься той вогонь. О краïно грiшна, люди лютiï, повнi грiхiв, плем'я лихеє, синове беззаконнiï! Залишили господа i розгнiвили святий Iзраïль, повернiться назад! Чому далi вражаєтесь, прикладаючи беззаконня до беззаконня? Вiд голови i до нiг острупiли ви! Вiд начальних, вiд священикiв i до простих онечистилися ви! Засмердiли ви од гною свiтолюбства! Образ божий огноïли ви! Немає цiлого мiсця вiд грiховноï недуги — все струп, все рана, все пухлина, все гнилизна, все вогонь пекельний, все хворiсть, все грiх, все неправда, все лукавство, все хитрiсть, все ошуканство, все пiдступ, все лжа, все мана, все тiнь, все пара, все дим, все суєта, все марнота, все привиддя — а сущого нiчого нема! Нiде плястра прикласти, щоб зцiлити якусь частину. Все смертоносний грiх, усе смердить пеклом, адом i вiчною геєною! Покайтеся отож, бога ради, покайтеся, доки на покаяння маєте ще час: пiсля смертi того учинити не зможете. Чому такi нечутливi стали, одебелiли й окам'янiли серцем та помислом? Хiба не вiрите, що помрете? Хоч краде вам диявол ту пам'ять i ослiплює вас свiтолюбством, а ви прийдiте з пам'яттю тих, що народили вас i предкiв ваших! Де подiлися i в який бiк вiдiйшли? Чи не померли? Хiба i вам не належить вiдiйти туди i так само померти? А коли i ви мусите, хоч i не хочете, так само, як i батьки вашi, померти, готуйтеся ж до того, щоб вiдiйти в майбутнiй вiк! Готуйте дiла, готуйте чисте життя, готуйте догодження богу! Отож, коли звелить вам владика вiдiйти вiд цього життя, майте все те готове з собою. Хай буде той скарб при вас на смертнiй постелi, щоб побачили ви те своє зiбране, коли душа розлучитися захоче iз окаянним тяжарем тiла, й утiштеся! Нехай буде той ваш скарб вам послом до надр Авраамових! Хай готує спокiй i мiсце вiдпочинку, мiсце прохолодне, мiсце тихе, мiсце затишне, звiдки вiдiйде всяка болiсть, печаль i зiтхання i де освiтить вас свiтло троïчного божества; де життя безконечне, радiсть невимовна, веселощi неосяжнi; де лики святих, лики патрiархiв, лики тих, що вiддавен богу вгодили, лики пророкiв, лики апостолiв, лики мученикiв, преподобних, праведних, тих, що сяяли в постi, молитвi i подвигу; де пустельне виховання, чесне годування й оживотворiння дiйством та благодаттю святого духа; будьте ïхнiми наслiдувальниками в подвизi, наслiдниками долi й жеребу ïхнього — дiстати це сподоби вас, Христе-царю, якому приноситься вiд усього живого честь i поклонiння з отцем i святим духом нинi, завжди i вовiки вiкiв. Амiнь. Iоанн, iнок з Вишнi, вiд святоï Афонськоï гори, прочув з Лядськоï землi, тобто з Малоï Русiï, як напали на вас злоєресi. Для того послав отця нашого Саву, проiгумена вiд святого Павла. А ви ж бо, Христовi християни, приймiть його з радiстю i сотворiть милостиню — для того молимо вашоï милостi.
ТОБI, КОТРИЙ МЕШКАЄ В ЗЕМЛI, ЩО ЗВЕТЬСЯ ПОЛЬСЬКА, ВСЯКОГО ВIКУ, СТАНУ I ВЛАДИ НАРОДУ РУСЬКОМУ, ЛИТОВСЬКОМУ I ЛЯДСЬКОМУ, ЩО В РОЗДIЛЕНИХ СЕКТАХ ТА ВIРАХ УСIЛЯКИХ ПЕРЕБУВАЄ, ХАЙ ДОСЯГНЕ ДО СЛУХУ ОЦЕЙ ГОЛОС


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация